Ласкаво просимо на наш сайт
Сьогодні на порозі ХХІ століття. І в цей час вже інакше сприймається школа, вчитель. Чому ж ніхто не звертає увагу на клопітку роботу вчителя, не цінує її? Як повернути престиж вчительської праці?
Я – Учитель і це визначає всю мою суть і все моє життя. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами, уроками, перервами... Це час, наповнений щоденною кропіткою працею, бо ти торкаєшся найціннішого – людських душ. Вчитель допомагає навчатися тому, хто прийшов до храму Науки. Своєю компетентністю і обізнаністю ти запалюєш вогники інтересу і бажання пізнати щось нове.
Але, щоб запалити, потрібно горіти самому: запалюючись, захоплювати, запалювати і водночас самому сяяти. Існує проста істина: щоб бути справжнім учителем, потрібно любити те, чого навчаєш, і тих, кого навчаєш. Їх треба знати. Вздовж і впоперек. Поважати і довіряти. Берегти «собори дитячих душ».
